”Не журись, коли недоля В край чужий тебе закине! Рідний край у тебе в серці, Поки спогад ще не гине."

”До тебе, Україно, наша бездольная мати Струна моя перша озветься. І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється.”

”Огuдна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.”